Процедура реорганізацї підприємства

Процедура реорганізації підприємства

Що таке реорганізація підприємств? Які бувають види реорганізації?

Прийняття рішення щодо реорганізації

У статті 104 Цивільного кодексу України (надалі – "ЦК") указується один із способів припинення юридичної особи - реорганізація, відповідно до якої юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Відповідно до ст. 106 ЦК злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Наприклад, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

У чинному Господарському кодексі України (надалі – "ГК") також згадується про один із способів припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - реорганізацію у вигляді злиття, приєднання, поділу та перетворення (ст. 59).

Визначення поняття "реорганізація суб'єктів господарювання" наведене у частинах 1 - 5 ст. 59, ГК.

Цивільний кодекс приділяє окрему увагу таким видам реорганізації, як перетворення та виділ.

• Перетворення юридичної особи, як зазначено у ст. 108 ЦК, - це зміна її організаційно-правової форми, у результаті чого до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Підприємство, що реорганізується, у разі такого перетворення не ліквідується, а просто змінює свою організаційно-правову форму.

• Виділ, з позиції ЦК (ст. 109), - це перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Закон України "Про господарські товариства" (надалі "Закон ГТ")   визначає, що реорганізація такого суб'єкта господарювання, як ТОВ, відбувається за рішенням вищого органу товариства, яким, відповідно до ст. 58, є збори учасників. У них беруть участь учасники товариства або призначені ними представники. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Повноважними збори учасників вважаються, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Рішення про реорганізацію приймається простою більшістю голосів та оформляється у вигляді протоколу зборів учасників товариства.

У разі реорганізації підприємства необхідно вирішити питання:

1) щодо печаток підприємства:

• у разі ліквідації підприємств їх керівники зобов'язані знищити  печатки та штампи, оформивши таке  знищення  актом ліквідаційної  комісії.

• якщо в процесі реорганізації (злиття) утворюється нове підприємство, його потрібно зареєструвати в установленому законодавством порядку й отримати печатки та штампи. Наразі  жодних  спеціальних  дозволів  на  виготовлення  печаток  чи  штампів  не  потрібно, для виготовлення нових  печатки  чи  штампу підприємству  потрібно  звернутись  у  граверну  майстерню  і зробити відповідне  замовлення.

2) в органах Державної податкової служби,у разі прийняття власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом рішення про ліквідацію, у тому числі шляхом реорганізації, відповідно до Порядку N 979 (п. 11) для зняття з обліку платнику податків - юридичній особі слід:

У 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

-       заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП;

-       оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;

-       копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;

-       копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

У разі прийняття рішення про припинення юридичної особи призначається та одночасно проводиться документальна позапланова перевірка юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів.

 Якщо платником податків подавалась заява за ф. № 8-ОПП, то після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби,  орган державної податкової служби складає довідку за ф. № 22-ОПП.

Така довідка направляється відповідальній особі платника податків за поштовою адресою, указаною у заяві за ф. № 8-ОПП. За зверненням комісії з припинення (ліквідаційної комісії), ліквідатора, платника податків (фізичної особи), іншої особи, яку за даними Єдиного державного реєстру (згідно з рішенням про припинення) призначено відповідальною за проведення процедур припинення платника податків, довідка за ф. № 22-ОПП може бути видана такій особі безпосередньо в органі державної податкової служби, але не пізніше третього робочого дня, наступного за днем реєстрації довідки в органі державної податкової служби. Після закінчення триденного строку довідка направляється поштою.

3) у Пенсійному фонді України

• відповідно до  Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління  ПФУ  № 21-6 від 27.09.2010 р. (п. 5), у разі отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник здійснює остаточні розрахунки.

За наявності заборгованості у платника, державна реєстрація якого припиняється, орган Пенсійного фонду складає у двох примірниках довідку про борг за всіма видами платежів, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику, якщо він є.  У разі неможливості погашення боргу зобов'язання з його сплати переходять до правонаступника. При цьому працівники органів Пенсійного фонду на підставі акта перевірки проводять відповідні операції у картках особових рахунків платників єдиного внеску щодо зменшення боргу за місцем обліку платника, державна реєстрація якого припиняється, та відображення сум боргу за місцем обліку правонаступника.

Орган Пенсійного фонду закриває справу платника єдиного внеску після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати єдиного внеску та інших платежів або передачі боргу за місцезнаходженням правонаступника. Реєстраційний номер знятого з обліку платника єдиного внеску надалі не використовується, його платежі враховуються органом Пенсійного фонду до кінця поточного року.

Довідка про відсутність заборгованості за формою згідно з додатком 4 видається органом Пенсійного фонду після проведення розрахунків у вищевказаному порядку.

Ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі – "Закон про держреєстрацію"): для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

-       заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;

-       оригінал установчих документів;

-       нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу;

-       довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

-       документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби (за наявності податкового боргу);

-       довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

-       довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

 У разі державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення документи, які передбачені абзацами шостим - десятим частини першої цієї статті, державному реєстратору не подаються.

 Передавальний акт або розподільчий баланс повинен бути затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи. Справжність підписів голови та членів комісії з припинення юридичної особи на передавальному акті або розподільчому балансі повинні бути нотаріально засвідчені.

Згідно з п. 8 ст. 36 Закону про держреєстрацію за відсутності підстав для залишення документів (які були подані для проведення державної реєстрації припинення підприємства в результаті його ліквідації) без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення такого підприємства.

Строк державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (ч. 10ст. 36 Закона про держреєстрацію).

Реорганізація підприємств у формі злиття та приєднання

Господарський кодекс злиття підприємств визначає як процес, у результаті якого два і більше підприємств утворюють нове, при цьому усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до нового товариства, що утворюється внаслідок злиття (ст. 59).

Відповідно приєднання - це вид реорганізації, у ході якої одне або кілька підприємств приєднуються до iншого, в результаті чого до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних підприємств (ст. 59).

Як бачимо, різниця між цими двома видами реорганізації полягає в тому, що у випадку злиття підприємств вони обидва (якщо їх, наприклад, два) припиняють своє існування, а в разі приєднання - припиняється існування тільки одного товариства (якщо їх також два), яке, умовно кажучи, саме приєднується до іншого. Схематично процес приєднання та злиття двох підприємств можна подати таким чином.

Схема 1

Злиття підприємства

Схема 2

Приєднання підприємства

Говорячи про розрахунки з кредиторами при припиненні юридичної особи, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦК кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання. У разі злиття, приєднання (ч. 2 ст. 107 ЦК) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт. Він має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, яка припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Порушення вищезазначеного є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державної реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників (ч. 4 ст. 107 ЦК).

Отже, підприємства А і Б у разі злиття і підприємство А в разі приєднання припинять свою діяльність. Відповідно до п. 2 ст. 104 ЦК таке підприємство А (чи підприємства А і Б при злитті) вважається припиненою юридичною особою від дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з нормами ст. 33 Закону про держреєстрацію, юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи. Аналогічну норму містить ст. 22 Закону про ГТ.

Рішення про реорганізацію підприємства приймає його власник, тому працівники підприємства, що не є його засновниками (учасниками), вплинути на прийняття подібних рішень, як правило, не можуть. У більшості випадків працівники можуть тільки припускати можливість своєї подальшої трудової участі в діяльності підприємства-правонаступника.

Проте ст. 36 КЗпП установлено, що у випадку зміни власника підприємства, а також реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Таким чином, згадана стаття вказує на те, що у всіх перелічених вище випадках звільнення працівників проводитися не повинне, якщо при цьому не відбувається скорочення чисельності або штату співробітників підприємства. У випадку ж скорочення чисельності або штату в обов'язковому порядку повинна дотримуватися встановлена процедура вивільнення працівників із попередженням їх про майбутнє вивільнення за два місяці і з дотриманням порядку працевлаштування працівник¹; що вивільняються.

У нашому прикладі (схема 2) підприємство А приєдналося до підприємства Б. У цьому випадку стосовно працівників підприємства Б ніяких змін не відбувається. Зміни торкнуться працівників підприємства А, оскільки саме їхнє підприємство буде ліквідоване. Якщо власником (власниками) підприємства Б передбачається збереження чисельності працівників підприємства А, то оформлення таких працівників має відбуватися до моменту виключення підприємства А з Державного реєстру підприємств. Інструкція N 58 не дає відповіді на запитання, який у такому випадку необхідно зробити запис у трудовій книжці працівника.

Прийнятним для занесення у трудову книжку при цьому слід вважати такий запис:

Підприємство А ”__”_________2010 р. реорганізоване шляхом приєднання до підприємства Б. Запис зроблений на підставі наказу по підприємству А N___ від ”__”_________2010 р.

 Можливим є варіант переведення працівників підприємства А на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП. Для цього дані працівники пишуть заяву про переведення їх на нове підприємство, після чого на них оформляється наказ у встановленому порядку, а в трудову книжку вноситься запис:

Звільнений за переведенням на підприємство Б (п. 5 ст. 36 КЗпП України).

Зміст наказу при цьому буде таким: 

Звільнити Сидорова Івана Петровича, начальника транспортного цеху, у зв'язку з переведенням його на підприємство Б (п. 5 ст. 36 КзпП України) з 23 серпня 2010 року.

Підстава:

1. Заява Сидорова І. П. від 16 серпня 2010 року.

2. Запит підприємства Б від 13 серпня 2010 року N 66.

На новому підприємстві зміст наказу буде таким:

Прийняти Сидорова Івана Петровича за переведенням з підприємства А на посаду начальника транспортного цеху, з 24 серпня 2010 року.

Підстава:

1. Заява Сидорова І. П. від 23 серпня 2010 року

2. Узгодження підприємства А від 16 серпня 2010 року N 33.

У трудових книжках працівників на підприємстві, до якого приєдналося інше, робиться запис:

Підприємство Б ”__”__________2010 р.

Реорганізоване шляхом приєднання підприємства А. Запис зроблений на підставі наказу по підприємству Б від "___"__________2010 р. N_____ .

 Що ж стосується злиття підприємств (схема 1), то у цьому випадку застосування переведення працівників відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП є не зовсім виправданим. Обумовлене це тим, що при даному способі реорганізації процедури зі створення нової юридичної особи (підприємства С) та ліквідації підприємств - юридичних осіб, що реорганізуються ( А та Б), збігаються в часі, а відтак підприємство С запит із проханням про переведення працівника зробити не зможе - адже воно ще не створене. Якщо при злитті відбувається скорочення чисельності працівників або штатів, звільнення працівників здійснюється на підставі п. 1 ст. 40 КзпП.

Реорганізація підприємств шляхом поділу та перетворення

Реорганізація підприємств шляхом поділу (виділу) та перетворення також має свої особливості.

У ГК, як було зазначено вище, поняття поділ визначене як вид реорганізації підприємства, при якому всі майнові права та зобов'язання переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, утворених унаслідок поділу (ч. 4 ст. 59). Схематично цей процес можна представити таким чином:

Схема З

Поділ підприємства

З позиції ГК, виділ є окремим процесом реорганізації, який за своєю суттю відрізняється від поділу. При виділі одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них за розподільчим актом (балансом) переходять у відповідних частках майнові права та зобов'язання реорганізованого суб'єкта. Схематично це виглядає так:

Схема 4

Виділ нового суб'єкта господарювання

З першого погляду може видатися, що процеси реорганізації у вигляді поділу й виділу між собою дуже схожі. Утім тут є суттєва різниця:

У разі поділу підприємство (А), яке "ділиться", ліквідується (схема 3), а при виділі (схема 4) підприємство (А) в подальшому продовжує існувати.

Перетворення - вид реорганізації, дещо відмінний від вищезгаданих.

Відповідно до ст. 59 ГК у разі перетворення одного суб'єкта підприємницької діяльності на інший до новоствореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права й обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. Тобто у процесі перетворення підприємства змінюється його організаційно-правова форма: наприклад, ТОВ стає ВАТ, при цьому підприємство у вигляді ТОВ не ліквідується, а лише змінює свій юридичний статус.

Схема 5

Перетворення СПД на новостворений СПД

Бухгалтерський облік при реорганізації підприємства у формі виділу

 Це питання розглянемо за допомогою конкретного прикладу.

Учасниками ТОВ А прийняте рішення про виділ нового ТОВ Б, склад засновників при цьому не змінюється. Статутний капітал товариства А становить 78 000 грн.

Мета реорганізації - виділення одного з видів діяльності підприємства А до новоствореного підприємства Б, мінімізація оподаткування, контроль над витратами, ефективне управління бізнесом компанії.

Виділення відбувається на основі Протоколу рішення учасників товариства А. У протоколі передбачено порядок проведення оцінки (переоцінки) активів, інвентаризації, склад інвентаризаційної комісії, перелік активів та зобов'язань, що будуть передані до підприємства Б, порядок передачі активів та пасивів підприємства А до підприємства Б, дата складання розподільчого балансу та відповідальні особи. Приймається рішення про зменшення статутного капіталу компанії А та реєстрацію змін у статуті в установленому порядку.

Підприємство А, яке реорганізовується, передає новоствореному підприємству Б майно та зобов'язання на основі розподільчого балансу. До моменту складання розподільчого балансу у підприємства А можуть виникнути операції з погашення вимог кредиторів, необхідність проведення аудиту та оцінки (переоцінки) майна підприємства А.

Згідно з нормами П(С)БО 7 "Основні засоби", що стосуються переоцінки основних засобів, та Листа N 053-2940 переоцінка не є імперативною нормою - вона має лише дозвільний характер. Тобто облік основних засобів підприємствами може здійснюватися за пріоритетною - історичною (фактичною, первісною) вартістю придбання (спорудження тощо) цих об'єктів або за переоціненою вартістю. Питання щодо переоцінки основних засобів вирішується і затверджується протоколом учасниками товариства за власною ініціативою. Аудит є також добровільною формою підтвердження статей балансу та фінансового стану підприємства.

Розподільчий баланс має силу акта приймання-передачі (передавального акта), підписується учасниками та головним бухгалтером підприємства А, що реорганізується, і головним бухгалтером новоствореного підприємства Б. Склад учасників підприємств не змінюється.

Таблиця 1

Баланс ТОВ А до реорганізації

Таблиця 2

Облік у підприємства Б операцій з отримання майна та капіталу від підприємства А на основі розподільчого балансу

Таблиця З

Розподільчий баланс

 (грн.)

Таблиця 4

Баланс ТОВ Б Після виділу його з підприємства А

(грн.)

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються до органу, який здійснює державну реєстрацію (п. 3 ст. 107 ЦК).

Особливості безоплатного отримання та передачі майна однієї юридичної особи іншій під час реорганізації

Безоплатна передача майна - передача активів без компенсації.

Можливість безоплатного отримання майна суб'єктами господарювання прямо передбачена ст. 140 ГК. Безоплатне отримання активів може бути оформлене різними договорами: ЦК передбачає договір дарування (ст. 717), договір ренти (ст. 734), договір про безоплатне надання послуг (ст. 904).

Проведення інвентаризації та оцінка майна підприємства, що припиняється

Законом N 996 для підтвердження правильності й достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності передбачене проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство), незалежно від форм власності, інвентаризації їх майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Згідно з п. 12 Порядку N 419 та п. 3 Інструкції N 69 інвентаризація є обов'язковою:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щорічно з охопленням інвентаризацією не менше 20 відсотків одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства.

Основні завдання інвентаризації (п. 7 Інструкції N 69) - виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва, дебіторської та кредиторської заборгованості тощо.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, що підписується головою та членами інвентаризаційної комісії. Протокол інвентаризаційної комісії у 5-денний строк розглядається й затверджується керівником підприємства. Після цього затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, у якому інвентаризацію було закінчено, але не пізніше грудня звітного року.

Оцінка майна підприємства проводиться у двох випадках: 1) згідно із Законом N 2658 та 2) за ініціативою власника. Слід відзначити, що оцінка майна, відповідно до Закону N 2658 (ст. 7), є обов'язковою лише стосовно об'єктів державної та комунальної власності або при податковій заставі - для суб'єктів усіх форм власності. Що ж стосується недержавної власності, то її оцінка не є обов'язковою, однак її необхідність обумовлена правилами ведення ділових операцій та бізнесу. Оцінка вартості майна необхідна при реструктуризації та ліквідації підприємства для визначення справедливої вартості часток засновників у капіталі підприємства.

Процедура оцінки майна - процес багатоступеневий. По-перше, сторони застерігають мету та завдання оцінки, а після цього розпочинається процедура збору інформації. На цьому етапі має місце тісна взаємодія оцінника із замовником, у розрахунках використовуються як внутрішні, так і зовнішні джерела. На останньому етапі оцінником виконуються розрахункові процедури, за результатами яких замовнику подається обґрунтований розрахунок вартості частки кожного засновника у капіталі підприємства на основі погодження оцінок методом дохідності та методом затрат.

Увага:
Шановні читачі. Ми намагаємося підтримувати наші статті в актуальному стані та оперативно вносити зміни до них, проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна консалтингова група» не гарантує, що процедури, описані у цій статті є актуальними на момент, коли Ви її читаєте. Стаття носить рекомендаційний характер і відображає законодавство на момент публікації статті та бачення і думку авторів. Інформація і посилання на законодавство не гартує його актуальність, оскільки законодавство змінюється. Перш ніж самостійно здійснювати процедури, описані у цій статті, слід уважно ознайомитись з актуальним законодавством. Крім законодавства, існують також практичні аспекти його застосування, та технічні особливості різних процедур.

Будемо вдячні, якщо Ви звернетеся до наших фахівців.

Цікава сторінка? Поділіться з друзями :)